1. Словник української мови в 11 томах

люцернище

ЛЮЦЕРНИ́ЩЕ, а, с.

1. Поле, з якого зібрано люцерну.

Її [дискову борону] можна також застосовувати.. на конюшинищах і люцернищах (Колг. енц., І, 1956, 81).

2. Те саме, що люце́рник.

Люцернища використовуємо на зелений корм, а на частині поля випасаємо молодняк (Хлібороб Укр., 8, 1965, 4);

Вийшли на люцернище.., розійшлися в різні кінці поля. Ой, яка ж тут молода трава… (Оров., Зел. повінь, 1961, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люцернище — люцерни́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. люцернище — -а, с. 1》 Поле, з якого зібрано люцерну. 2》 Те саме, що люцерник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люцернище — ЛЮЦЕРНИ́ЩЕ, а, с. 1. Поле, з якого зібрано люцерну. Дискову борону можна також застосовувати на конюшинищах і люцернищах (з наук. літ.). 2. Те саме, що люце́рник. Вийшли на люцернище.., розійшлися в різні кінці поля. Ой, яка ж тут молода трава... (П. Словник української мови у 20 томах