люцерник
ЛЮЦЕ́РНИК, а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною.
При кожній фермі в колгоспах району виділено запільний клин — люцерник для підгодівлі молодняка свіжою зеленою масою багаторічних трав (Хлібороб Укр., 12, 1964, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люцерник — люце́рник іменник чоловічого роду поле, засіяне, поросле люцерною Орфографічний словник української мови
- люцерник — -а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- люцерник — ЛЮЦЕ́РНИК, а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною. При кожній фермі виділено запільний клин – люцерник для підгодівлі молодняка свіжою зеленою масою багаторічних трав (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах