1. Орфографічний словник української мови

люцерник

люце́рник

іменник чоловічого роду

поле, засіяне, поросле люцерною

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люцерник — -а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. люцерник — ЛЮЦЕ́РНИК, а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною. При кожній фермі виділено запільний клин – люцерник для підгодівлі молодняка свіжою зеленою масою багаторічних трав (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. люцерник — ЛЮЦЕ́РНИК, а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною. При кожній фермі в колгоспах району виділено запільний клин — люцерник для підгодівлі молодняка свіжою зеленою масою багаторічних трав (Хлібороб Укр., 12, 1964, 7). Словник української мови в 11 томах