люцерник
люце́рник
-а, ч.
Поле, засіяне, поросле люцерною.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люцерник — люце́рник іменник чоловічого роду поле, засіяне, поросле люцерною Орфографічний словник української мови
- люцерник — ЛЮЦЕ́РНИК, а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною. При кожній фермі виділено запільний клин – люцерник для підгодівлі молодняка свіжою зеленою масою багаторічних трав (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- люцерник — ЛЮЦЕ́РНИК, а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною. При кожній фермі в колгоспах району виділено запільний клин — люцерник для підгодівлі молодняка свіжою зеленою масою багаторічних трав (Хлібороб Укр., 12, 1964, 7). Словник української мови в 11 томах