лялькар

ЛЯЛЬКА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє, створює ляльки.

В період між двома світовими війнами Чехословаччина набула репутації класичної країни лялькарів і ляльок (Мист., 6, 1958, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лялькар — лялька́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лялькар — -я, ч. Той, хто виготовляє, створює ляльки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лялькар — ЛЯЛЬКА́Р, я́, ч. 1. Той, хто виготовляє, створює ляльки. Протягом двох днів лялькарі з багатьох куточків України мали змогу продемонструвати свої витвори на фестивалі ляльки в Тернополі (з газ.). 2. Те саме, що лялькови́к. Словник української мови у 20 томах