1. Словник української мови в 11 томах

ляпотіння

ЛЯПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляпоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Дощ ляпотів по листю й по катразі одноманітним і докучним ляпотінням (Гр., І, 1963, 515).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляпотіння — ляпоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ляпотіння — -я, с. Дія за знач. ляпотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ляпотіння — ЛЯПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляпоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Дощ ляпотів по листю й по катразі одноманітним і докучним ляпотінням (Б. Грінченко); У нічній тиші виразно чув ляпотіння босих ніг по мостинах, зітхання, стогін... (Н. Околітенко). Словник української мови у 20 томах