ляпотіти

ЛЯПОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до ля́пати 1, 2.

Темна ніч, з дерев досі ще ляпотіли, краплі, стікаючи по гілках (Ле, Клен. лист, 1960, 107);

Карасики шкварчать, Справляють бідненькі, таночок, Аж хвостиками ляпотять (Гл., Вибр., 1951, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляпотіти — ляпоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ляпотіти — див. бігати; бігти; іти; лити; ходити Словник синонімів Вусика
  3. ляпотіти — -тить, недок. Підсил. до ляпати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ляпотіти — ЛЯПОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до ля́пати 1, 2. Темна ніч, з дерев досі ще ляпотіли краплі, стікаючи по гілках (Іван Ле); Карасики шкварчать, Справляють, бідненькі, таночок, Аж хвостиками ляпотять (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. ляпотіти — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. ляпотіти — Ляпотіти, -почу, -тиш гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить. Грин. ІІІ. 308. Словник української мови Грінченка