ляпсус

ЛЯ́ПСУС, у, ч. Промах, упущення, груба помилка, що часто є результатом необачності, легковажності.

Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (Кулик, Записки консула, 1958, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляпсус — ля́псус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ляпсус — Помилка, промах, сов. упущення, промашка. Словник синонімів Караванського
  3. ляпсус — -у, ч. Промах, упущення, груба помилка, що часто є наслідком необачності, легковажності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ляпсус — Обмовка, описка, помилка Словник чужослів Павло Штепа
  5. ляпсус — ЛЯ́ПСУС, у, ч. Промах, упущення, груба помилка, що часто є результатом необачності, легковажності; ляп (у 3 знач.). Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (І. Кулик); Я .. згадую про .. Словник української мови у 20 томах
  6. ляпсус — ля́псус (від лат. lapsus – падіння, помилка) прикра помилка, недогляд в усній мові або на письмі через неуважність, поспішність або забутливість. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ляпсус — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови
  8. ляпсус — Ля́псус, -са; -суси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ляпсус — рос. ляпсус прикра помилка, недогляд в усній мові або на письмі через неуважність, поспішність або забутливість. Eкономічна енциклопедія