ляскіт
ЛЯ́СКІТ¹, оту, ч. Те саме, що ля́скання.
Після деякого затишшя десь за Дніпром знову спалахнув ляскіт зеніток (Баш, Надія, 1960, 206);
Над морем ледве чутно щось ляснуло.. Ляскіт був неголосний (Собко, Скеля.., 1960, 130).
ЛЯ́СКІТ², оту, ч. Те саме, що ляща́ння.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ляскіт — ля́скіт 1 іменник чоловічого роду ляскання ля́скіт 2 іменник чоловічого роду лящання Орфографічний словник української мови
- ляскіт — див. ЛЯСКАННЯ і ЛЯЩАННЯ. Словник синонімів Караванського
- ляскіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
- ляскіт — I -оту, ч. Те саме, що ляскання. II -оту, ч. Те саме, що лящання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляскіт — ЛЯ́СКІТ¹, коту, ч. Те саме, що ля́скання. У гаях та садах плоти та перелази, та копанки внизу, .. там завжди гамірно, голоси дзвенять лунко, сміхи дівочі, брязкіт відер, ляскіт прачів... (У. Словник української мови у 20 томах
- ляскіт — ЛЯ́СКАННЯ (видавання коротких різких звуків при ударі, падінні тощо), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ЛЯСКОТНЯ́ розм.; ВИЛЯ́СКУВАННЯ (видавання гучних звуків); ЦЬВО́ХКАННЯ розм. (про батіг, різку й т. ін. — видавання різких, свистячих звуків). Словник синонімів української мови
- ляскіт — Ля́скіт, ля́скоту, -котові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ляскіт — Ля́скіт, -коту м. Хлопаніе, щелканіе. Словник української мови Грінченка