1. Словник синонімів української мови

ляскіт

ЛЯ́СКАННЯ (видавання коротких різких звуків при ударі, падінні тощо), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ЛЯСКОТНЯ́ розм.; ВИЛЯ́СКУВАННЯ (видавання гучних звуків); ЦЬВО́ХКАННЯ розм. (про батіг, різку й т. ін. — видавання різких, свистячих звуків). Пашке говорив, іноді допомагаючи своїм словам жестами і лясканням лозини по блискучій халяві (В. Козаченко); Легенький ляск, знов блиснула в повітрі нагайка (І. Франко); Шестірка різномастих коней повільно тягла диліжанс; їх не лякали вже ні ляскіт батога, ні хриплі вигуки старого візника (Ю. Мартич); Здіймається крик, сварка, ляскотня дверима — потім стане знов тихо-тихо (С. Васильченко); Від цьвохкання батога здіймається у повітря злякане гайвороння (І. Кириленко).

ЛЯЩА́ННЯ (видавання різких пронизливих звуків), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ТРІСК, ТРІ́СКІТ. Їх (лісові хащі) переріже залізниця, звірі й птахи втечуть подалі від гомону й лящання заліза (О. Донченко); У нутрі фабрики чути скажений клекіт, писк, скрип і ляск парової машини (І. Франко); Рушила танкова бригада в бій під гуркіт моторів і ляскіт гусениць (Ю. Яновський); А в саду.. знову почувся тріск і дзвін заліза (М. Стельмах); З тріскотом відколовся лід від гори (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляскіт — ля́скіт 1 іменник чоловічого роду ляскання ля́скіт 2 іменник чоловічого роду лящання Орфографічний словник української мови
  2. ляскіт — див. ЛЯСКАННЯ і ЛЯЩАННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. ляскіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
  4. ляскіт — I -оту, ч. Те саме, що ляскання. II -оту, ч. Те саме, що лящання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ляскіт — ЛЯ́СКІТ¹, коту, ч. Те саме, що ля́скання. У гаях та садах плоти та перелази, та копанки внизу, .. там завжди гамірно, голоси дзвенять лунко, сміхи дівочі, брязкіт відер, ляскіт прачів... (У. Словник української мови у 20 томах
  6. ляскіт — Ля́скіт, ля́скоту, -котові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ляскіт — ЛЯ́СКІТ¹, оту, ч. Те саме, що ля́скання. Після деякого затишшя десь за Дніпром знову спалахнув ляскіт зеніток (Баш, Надія, 1960, 206); Над морем ледве чутно щось ляснуло.. Ляскіт був неголосний (Собко, Скеля.., 1960, 130). ЛЯ́СКІТ², оту, ч. Те саме, що ляща́ння. Словник української мови в 11 томах
  8. ляскіт — Ля́скіт, -коту м. Хлопаніе, щелканіе. Словник української мови Грінченка