лізоцим
ЛІЗОЦИ́М, у, ч., спец. Антибіотична речовина, що міститься у тваринних та деяких рослинних білках.
Ми застосували для лікування телят лізоцим, виготовлений з білка свіжих курячих яєць (Соц. твар., 1, 1956, 53).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лізоцим — -у, ч., спец. Антибіотична речовина білкової природи, що міститься у виділеннях людини, ряду тварин та в деяких рослинах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лізоцим — ЛІЗОЦИ́М, у, ч., спец. Антибіотична речовина, що міститься у тваринних і деяких рослинних білках. Ротова порожнина виконує роль зовнішнього бар'єру в захисті організму від патогенної мікрофлори завдяки наявності в слині бактеріоцидної речовини лізоциму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах