лізоцим

лізоци́м

-у, ч., спец.

Антибіотична речовина білкової природи, що міститься у виділеннях людини, ряду тварин та в деяких рослинах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лізоцим — ЛІЗОЦИ́М, у, ч., спец. Антибіотична речовина, що міститься у тваринних і деяких рослинних білках. Ротова порожнина виконує роль зовнішнього бар'єру в захисті організму від патогенної мікрофлори завдяки наявності в слині бактеріоцидної речовини лізоциму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. лізоцим — ЛІЗОЦИ́М, у, ч., спец. Антибіотична речовина, що міститься у тваринних та деяких рослинних білках. Ми застосували для лікування телят лізоцим, виготовлений з білка свіжих курячих яєць (Соц. твар., 1, 1956, 53). Словник української мови в 11 томах