1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лізти

лі́зти

лізу, лізеш, недок.

1》 Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати.

|| Пересуватися по якій-небудь поверхні, майже притискуючись до неї (про дрібні живі істоти, які мають багато ніг).

|| на чому і без додатка. Пересуватися, припадаючи тулубом до якоїсь поверхні, торкаючись неї руками і ногами (про людину).

|| Пересуватися на колінах. Лізти рачки.

2》 перен., розм. Іти поволі, долаючи неміч, утому.

|| Пересуватися дуже повільно; сунутися.

|| Минати надзвичайно повільно.

3》 по чому, з чого і без додатка. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, лапами, підійматися по чому-небудь угору або спускатися вниз.

|| Важко підійматися (на гору).

|| перен. Переміщатися вгору або сповзати вниз (про неживі предмети).

4》 на кого – що. Забиратися на кого-небудь високого, що-небудь високе.

|| перен. Насуватися зверху на що-небудь; наповзати, налазити.

На рожен лізти — а) наражатися на дуже велику, смертельну небезпеку; ризикувати; б) не погоджуватися з ким-небудь, заперечувати щось; іти наперекір.

5》 перен. Напирати на кого-небудь, штовхати когось, пхатися.

6》 до кого – чого, з ким – чим, з інфін. і без додатка, перен., розм. Настирливо звертатися до кого-небудь, робити щось проти його волі; набридати.

|| Втручатися в чиєсь життя, в чужі справи.

|| Домагатися чого-небудь; чіплятися до когось.

|| Настирливо йти, проникати куди-небудь.

|| Навально насуватися (про ворожі сили).

|| у що, зневажл. Намагатися досягти певного становища.

Лізти в душу — втручатися в чужі інтимні справи, переживання, почуття.

7》 Пробиратися, проникати звідкись куди-небудь, а також вибиратися звідкись.

|| Забиратися куди-небудь потай, крадучись.

|| Занурюватись у що-небудь рідке; поринати.

8》 розм. Просовувати руку (пальці) куди-небудь, у щось.

9》 у що, під що і без додатка, перен., розм. Проникати, потрапляти в небезпечне місце.

|| Намагатися взяти участь у чому-небудь, втрутитися в щось (у бій, бійку, небезпечну справу, суперечку тощо).

10》 Пробиватися вгору крізь яку-небудь масу (звичайно про рослини); вилазити (у 3 знач.).

|| Занурюватись у що-небудь під дією сили.

|| Виповзати, проступати назовні.

|| Попадати, проникати куди-небудь, викликаючи неприємні почуття. Лізти в голову.

11》 Розпадатися на шматки (про тканину, хутро).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лізти — «йти»[ VI, 140] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. лізти — лі́зти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. лізти — (як плазун) повзти, плазувати; (назад) рачкувати; (згори) злізати, злазити; (вгору) вилазити, вилізати, дертися, п'ястися; (на що) наповзати, налазити; (на кого) перти, напирати, пхатися; (куди) улазити, пролазити, залазити; (- орди) сунути... Словник синонімів Караванського
  4. лізти — I лазити, виграбуватися (лізти на гору), видиратися, видряпуватися, вилазити, вилізати, виповзати, вирачковувати, відлазити, відповзати, відрачковувати, дертися, догрібатися, долазити, доповзати, дорачковувати, дратися, дряпатися, звиватися, здиратися... Словник синонімів Вусика
  5. лізти — [л’ізтие] -зу, -зеиш; нак. л'із', л'із'теи Орфоепічний словник української мови
  6. лізти — ЛІ́ЗТИ, лі́зу, лі́зеш, недок. 1. Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. [Марина:] Дивися, чорная змія По снігу лізе... (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. лізти — лі́зти : ◊ без вазеліни в сра́ку лі́зти → вазеліна ◊ без ми́ла в ду́пу лі́зти → мило ◊ лі́зти як ле́льом-поле́льом → лельом-полельом ◊ лізь під стіл та бу́деш му́дрий говорять чоловікові, який у товаристві сказав дурницю (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. лізти — Хоч живий у яму лізь. Коли немає виходу із надзвичайно складної ситуації і хочеться заподіяти собі смерть. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. лізти — (аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи!... Фразеологічний словник української мови
  10. лізти — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  11. лізти — Лі́зти, лі́зу, лі́зеш; лізь, лі́зьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. лізти — ЛІ́ЗТИ, лі́зу, лі́зеш, недок. 1. Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. [Марина:] Дивися, чорная змія По снігу лізе… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  13. лізти — Лізти, -зу, -зеш гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Котл. Ен. III. 20. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3338. Словник української мови Грінченка