1. Словник української мови Грінченка

лізти

Лізти, -зу, -зеш

гл.

1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Котл. Ен. III. 20. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3338.

2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Ном. 182. Лізь у воду! Чуб. І. 142.

3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. Ном. № 2110. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Ном. № 2790. Лізе сліпицею. Ном. № 2759. — в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Ном. № 2757. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. Лис.

4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. О. 1862. IX. 115.

5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе. Ном. № 12035.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лізти — «йти»[ VI, 140] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. лізти — лі́зти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. лізти — (як плазун) повзти, плазувати; (назад) рачкувати; (згори) злізати, злазити; (вгору) вилазити, вилізати, дертися, п'ястися; (на що) наповзати, налазити; (на кого) перти, напирати, пхатися; (куди) улазити, пролазити, залазити; (- орди) сунути... Словник синонімів Караванського
  4. лізти — I лазити, виграбуватися (лізти на гору), видиратися, видряпуватися, вилазити, вилізати, виповзати, вирачковувати, відлазити, відповзати, відрачковувати, дертися, догрібатися, долазити, доповзати, дорачковувати, дратися, дряпатися, звиватися, здиратися... Словник синонімів Вусика
  5. лізти — [л’ізтие] -зу, -зеиш; нак. л'із', л'із'теи Орфоепічний словник української мови
  6. лізти — лізу, лізеш, недок. 1》 Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. || Пересуватися по якій-небудь поверхні, майже притискуючись до неї (про дрібні живі істоти, які мають багато ніг). || на чому і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. лізти — ЛІ́ЗТИ, лі́зу, лі́зеш, недок. 1. Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. [Марина:] Дивися, чорная змія По снігу лізе... (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. лізти — лі́зти : ◊ без вазеліни в сра́ку лі́зти → вазеліна ◊ без ми́ла в ду́пу лі́зти → мило ◊ лі́зти як ле́льом-поле́льом → лельом-полельом ◊ лізь під стіл та бу́деш му́дрий говорять чоловікові, який у товаристві сказав дурницю (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. лізти — Хоч живий у яму лізь. Коли немає виходу із надзвичайно складної ситуації і хочеться заподіяти собі смерть. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. лізти — (аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи!... Фразеологічний словник української мови
  11. лізти — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  12. лізти — Лі́зти, лі́зу, лі́зеш; лізь, лі́зьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. лізти — ЛІ́ЗТИ, лі́зу, лі́зеш, недок. 1. Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. [Марина:] Дивися, чорная змія По снігу лізе… (Шевч. Словник української мови в 11 томах