1. Словник української мови в 11 томах

лінивенько

ЛІНИВЕ́НЬКО, розм.. Присл. до ліниве́нький.

Маргарита говорила півголосом, лінивенько розтягаючи пусті слова (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінивенько — ліниве́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. лінивенько — розм. Присл. до лінивенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лінивенько — Ліни́во нар. Лѣниво. Там ся ліниво працює, де пожитку не чує. Ном. № 10368. ум. ліниве́нько. Словник української мови Грінченка