лінивець
ЛІНИ́ВЕЦЬ, вця, ч.
1. розм. Лінива людина; ледар.
Як звезе [козак] його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака (Україна.., І, 1960, 232).
2. Південноамериканський ссавець, який живе на деревах і погано пристосований до пересування по землі.
Зеленуватий колір шерсті лінивців пояснюється тим, що на їх шкірі симбіотично живуть водорості (Наука.., 9, 1961, 44).
3. техн. Деталь гусеничних машин.
Гусениця, наче ганчірка з ноги, безсило опустилася з заднього лінивця і впала, прикриваючи собою стежечку (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 751).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лінивець — ліни́вець 1 іменник чоловічого роду, істота ледача людина ліни́вець 2 іменник чоловічого роду, істота тварина ліни́вець 3 іменник чоловічого роду деталь машин Орфографічний словник української мови
- лінивець — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- лінивець — -вця, ч. 1》 розм. Лінива людина; ледар. 2》 Ссавець, який живе на деревах і погано пристосований до пересування по землі. 3》 тех. Деталь гусеничних машин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лінивець — Баглай, баглаюватий, байда, байдалак, байдич, бинджук, гульвіса, гультіпака, гультіпачка, гультяй, гультяйка, динда, лайдак, лайдачка, лайдацюга, лаштабей, легавий, легар, ледайко, ледака, ледай, ледар, ледарка, ледарисько, ледацюга, ледач, ледачий... Словник чужослів Павло Штепа
- лінивець — ЛІНИ́ВЕЦЬ, вця, ч. 1. розм. Лінива людина; ледар. Він кращий був, як бородатий син Його Вацлав, лінивець і розкішник (І. Франко); – Знову від когось двійкою пахне! Ану, признавайтесь, хто не виконав домашніх завдань? Зараз же такого лінивця в воду! (В. Словник української мови у 20 томах
- лінивець — ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм. Словник синонімів української мови