1. Словник української мови у 20 томах

лінивець

ЛІНИ́ВЕЦЬ, вця, ч.

1. розм. Лінива людина; ледар.

Він кращий був, як бородатий син Його Вацлав, лінивець і розкішник (І. Франко);

– Знову від когось двійкою пахне! Ану, признавайтесь, хто не виконав домашніх завдань? Зараз же такого лінивця в воду! (В. Малик).

2. Південноамериканський вид неповнозубих ссавців родини трипалі, який живе на деревах і погано пристосований до пересування по землі.

У минулому ареал лінивців охоплював, крім Центральної та Південної Америки, ще й північноамериканські терени (з наук. літ.);

Зеленуватий колір шерсті лінивців пояснюється тим, що на їхній шкірі симбіотично живуть водорості (з наук.-попул. літ.).

3. техн. Деталь гусеничних машин.

Гусениця, наче ганчірка з ноги, безсило опустилася з заднього лінивця і впала, прикриваючи собою стежечку (М. Стельмах);

У танка лінивець і зірочка маленькі й високо підняті (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінивець — ліни́вець 1 іменник чоловічого роду, істота ледача людина ліни́вець 2 іменник чоловічого роду, істота тварина ліни́вець 3 іменник чоловічого роду деталь машин Орфографічний словник української мови
  2. лінивець — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  3. лінивець — -вця, ч. 1》 розм. Лінива людина; ледар. 2》 Ссавець, який живе на деревах і погано пристосований до пересування по землі. 3》 тех. Деталь гусеничних машин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лінивець — Баглай, баглаюватий, байда, байдалак, байдич, бинджук, гульвіса, гультіпака, гультіпачка, гультяй, гультяйка, динда, лайдак, лайдачка, лайдацюга, лаштабей, легавий, легар, ледайко, ледака, ледай, ледар, ледарка, ледарисько, ледацюга, ледач, ледачий... Словник чужослів Павло Штепа
  5. лінивець — ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм. Словник синонімів української мови
  6. лінивець — ЛІНИ́ВЕЦЬ, вця, ч. 1. розм. Лінива людина; ледар. Як звезе [козак] його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака (Україна.., І, 1960, 232). 2. Південноамериканський ссавець, який живе на деревах і погано пристосований до пересування по землі. Словник української мови в 11 томах