лінивий

ЛІНИ́ВИЙ, а, е.

1. Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляється від роботи; ледачий (у 1 знач.).

Лежача борона скоро заіржавіє, лінивий чоловік скоро постаріє (прислів'я);

[Воздвиженський:] Лінива твоя дочка, не хазяйка, нічого не глядить, тілько учепиться чоловікові за шию та так і висить (І. Карпенко-Карий);

// у знач. ім. ліни́вий, вого, ч. Той, хто лінується, не любить працювати, ухиляється від роботи.

Лінивому щотижня празник (прислів'я);

Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Номис);

// Який виражає, означає лінь.

З лінивими рухами одаліски вона потяглася, розпростувала гнучке молоде тіло, звелася й апатично обвела круг себе очима (М. Коцюбинський);

Макс недбало підводиться, засуває руки в кишені й розвезеною, лінивою ходою йде собі геть (В. Винниченко);

Світлана Кузьмівна – на диво спокійна, врівноважена. Навіть трохи забарна, лінива в рухах (Ю. Мушкетик);

// Сповнений бездіяльності, лінощів.

Лунає над світом Франкове слово, не дає нам запасти в ліниву дрімоту... (Р. Іваничук);

Не менш цікаво було і виглядати з-за тину, спостерігаючи за лінивим життям вулички (А. Дімаров).

2. Який нешвидко, поволі робить щось, які-небудь рухи.

Іноді він прокинеться, помружить очі на вогонь .. і знову дрімає, як лінивий Рябко на прив'язі (Григорій Тютюнник);

Навколо лежало лагідне, лаковане море, судно сунулося по його лискучій поверхні тяжко й повільно, мов лінивий тюлень (П. Загребельний);

// У якому виявляється млявість, повільність.

Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли (М. Коцюбинський);

Макс недбало підводиться, засуває руки в кишені й розвезеною, лінивою ходою йде собі геть (В. Винниченко);

На якусь мить [Жора] затримав лінивий погляд на мені і пішов геть: служба (В. Шкляр).

3. Виготовлений порівняно простим способом (про страву).

Ліниві голубці – це тільки назва дуже смачної страви, яка нагадує правдиві голубці (М. Матіос);

Ліниві вареники мають циліндричну, ромбоподібну або квадратну форму, не деформуються і не злипаються (з навч. літ.);

Уживайте більше кисломолочних продуктів (сир, сирні запіканки, ліниві вареники) (з газ.).

◇ (1) Ліни́вий на сло́во (на слова́) – який не любить багато говорити, виступати і т. ін.

Денис ніколи не входив у суперечки, бо був лінивий на слово і знав, що ніколи Сергія не переспорить (Григорій Тютюнник);

– А може, й правда, – озвався лінивий на слова здоровань Данило. – Мені батько теж казали, що земля любить усе чисте – і зерно, і слово, і совість (В. Симоненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінивий — (який схильний ледарювати) ледачий, бездіяльний. Словник синонімів Полюги
  2. лінивий — ліни́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. лінивий — див. ЛЕДАЧИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. лінивий — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  5. лінивий — [л'інивией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. лінивий — -а, -е. 1》 Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляється від роботи; ледачий (у 1 знач.). || у знач. ім. лінивий, -вого, ч. Той, хто лінується, не любить працювати, ухиляється від роботи. || до чого, на що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. лінивий — ліни́вий: ♦ хто ліни́вий до їди́, той ліни́вий до роботи (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. лінивий — Будеш хліба просити, як будеш дармо сидіти. Як не будеш працювати, то будеш прошаком. Де ліниво працюється, там пожитку не чується. Лінивий не доробиться ніколи. Яка праця, така й користь. Лінивий воліє три дні не їсти, як з печі злізти. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. лінивий — ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм. Словник синонімів української мови
  10. лінивий — ЛІНИ́ВИЙ, а, е. 1. Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляється від роботи; ледачий (у 1 знач.). Лінивий ученик плачучи до школи йде (Укр.. присл.., 1955, 130); Мати в ланку йде робить, А лінива дочка спить (С. Од., Вибр. Словник української мови в 11 томах