ліса

ЛІ́СА, и, ж. Огорожа, сплетена з хворосту.

Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати та оброблювати; новою лісою усадьбу обплітати (Мирний, І, 1949, 324);

Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою! (Рильський, Поеми, 1957, 230);

// Плетена за́города.

Ось стара громадська ліса, яку відчиняє перед нами старий дід Панько (Фр., IV, 1950, 326);

// Плетена хвіртка або ворота.

Данило припав до ліси у повітці й крізь щілини дивився (Ле, Ю. Кудря, 1956, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліса — Ворота (з пруття) [I] — ворота з пруття, плетена загорода [IV] — огорожа з лозини, ворота (з пруття) [V] — плетене воріття [II] — ворота, плетені з лози [VI,VII] — Ліса має в поясненні непотрібне і невірне уточнення «з лозини»... Словник з творів Івана Франка
  2. ліса — лі́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ліса — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  4. ліса — -и, ж. Огорожа, сплетена із хмизу. || Плетена загорода. || Плетена хвіртка або ворота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ліса — ЛІ́СА, и, ж. Огорожа, сплетена з хмизу. Звір лісу пролама та в хлів убереться (Сл. Б. Грінченка); Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати та оброблювати; новою лісою усадьбу обплітати (Панас Мирний); Тільки ліса й ділить наші дворища (М. Словник української мови у 20 томах
  6. ліса — диви́тися в ліс. Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар). не ба́чити за дере́вами лі́су. Фразеологічний словник української мови
  7. ліса — ТИН (огорожа з лози, хворосту тощо); ЛІ́СА, ПЛІТ, О́ПЛІТ діал., О́ПЛІТОК діал.; ПЕРЕТИ́НОК, ПЕРЕТИКА діал. (невеликий). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Т. Словник синонімів української мови
  8. ліса — Плетений з хмизу паркан. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. ліса — Ліса си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Чуб. VII. 392. Звір лісу пролами та в хлів убереться. ЧГВ. 1853. 61. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. см. котець. Браун. 15. Словник української мови Грінченка