1. Словник української мови в 11 томах

літачок

ЛІТАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до літа́к.

— Ну, хлопче, купуй [іграшку], — сказав парубок. — Ех, літачок! Ех, бистрокрилий! (Донч., VI, 1957, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літачок — літачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. літачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до літак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літачок — ЛІТАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до літа́к. Літачок – старенький моторовий – по-старечому, з кректінням і шипінням із розгону підноситься вгору (В. Винниченко); Маленькі літачки, перелетівши річку, почали поволі, один по одному спускатися на поле (М. Словник української мови у 20 томах