1. Словник української мови в 11 томах

літопис

ЛІТО́ПИС, у, ч.

1. У стародавній Русі — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником.

З кінця XI ст. в Новгороді вели літопис, в якому записували найважливіші міські події (Іст. СРСР, І, 1956, 67);

Схилившись у куточку, біля воскової свічки, він писав літопис цих суворих днів (Скл., Святослав, 1959, 478);

// Книга з такими записами.

На сторінках літопису змальовано докладно, як тікав од козаків розбитий польський коронний гетьман Потоцький (Довж., І, 1958, 273).

2. чого, перен. Послідовний запис будь-яких подій; історія чого-небудь.

Потрібний грунтовний літопис життя і творчості поета [Т. Шевченка] (Від давнини.., І, 1960, 75);

Українська пісня має своє глибоко національне прекрасне звучання, ..є історичним літописом народу (Мал., Думки.., 1959, 68);

Шари снігу і льоду, що відкладаються рік у рік — це своєрідний літопис клімату та його трансформацій за минулі часи (Наука… 5, 1960, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літопис — літо́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. літопис — Хроніка; (людського життя) історія, біографія, життєпис. Словник синонімів Караванського
  3. літопис — [л'ітопиес] -су, м. (ў) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. літопис — I літоп`ис-а, ч., заст. Літописець. II літ`опис-у, ч. 1》 У Київській Русі – хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. || Книга з такими записами. 2》 чого, перен. Послідовний запис будь-яких подій; історія чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. літопис — ЛІТО́ПИС, у, ч. 1. Хронологічний запис історичних подій давнини, зроблений їх сучасником. Схилившись у куточку, біля воскової свічки, він писав літопис цих суворих днів (С. Скляренко); У лаврі вперше почали писати т. зв. Словник української мови у 20 томах
  6. літопис — ЛІТО́ПИС (у стародавні часи — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником), ХРО́НІКА іст.; АННА́ЛИ мн. (у давніх єгиптян, ассирійців, персів, китайців — записи історичних подій за роками). Словник синонімів української мови
  7. літопис — Літо́пис, -су; літо́писи, -сів, -сам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. літопис — I. Літопис, -са м. Лѣтописецъ. Буде їх слава славна поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами. К. ЧР. 412. --------------- II. Літопис, -су м. Лѣтопись. Словник української мови Грінченка