літописання

ЛІТОПИСА́ННЯ, я, с. Писання літопису.

Літописання було дуже поширене на Русі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 510);

Найдавніший, або початковий, літопис у своєму первісному вигляді був написаний в Києві; він кілька разів доповнювався і редагувався в Києво-Печерському монастирі, який став центром літописання (Іст. УРСР, І, 1953, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літописання — літописа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. літописання — -я, с. Писання літопису. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літописання — ЛІТОПИСА́ННЯ, я, с. 1. Писання літопису (у 1 знач.). У Софійському соборі діяли школи, велося літописання, започаткувалася перша бібліотека давньоруської держави (А. Крижанівський); Всеволод .. Словник української мови у 20 томах