1. Словник української мови в 11 томах

літописний

ЛІТОПИ́СНИЙ, а, е. Стос. до літопису (у 1 знач.).

Коли хочете знати [про уманську різню], читайте самі ту літописну скрижаль, залиту кров’ю (Стор., І, 1957, 164);

Галицько-Волинський літопис вміщений у так званому Іпатіївському літописному списку XV ст. (Іст. УРСР, І, 1953, 113);

// Який міститься у літопису, відомості про який є в літопису.

Перегортаєм літописні дати, Перевертаєм давнини пласти (Дор., Тобі, народе.., 1959, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літописний — літопи́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. літописний — [л'ітописнией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. літописний — -а, -е. Стос. до літопису (у 1 знач.). || Який міститься у літопису, відомості про якого є в літопису. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. літописний — ЛІТОПИ́СНИЙ, а, е. Стос. до літопису (у 1 знач.). Руський літопис повідомляє, що “того року [1184] Бог вложив у серце Святославу Всеволодовичу, князю київському, і великому князю Рюрикові Ростиславичу добрий намір: піти на половців” (В. Словник української мови у 20 томах
  5. літописний — Літопи́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. літописний — Літописний, -а, -е Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю. Стор. МПр. 64. Словник української мови Грінченка