1. Словник української мови в 11 томах

ліхтарник

ЛІХТА́РНИК, а, ч., заст.

1. Робітник, який обслуговував вуличні ліхтарі.

Непомітно випливали з туману ліхтарники, розносячи світло. Тихими вулицями.. розтеклися з легким гойданням червоні вогні (Коцюб., II, 1955, 284);

Назустріч сунув.. старий похилий ліхтарник із рогожею та драбиною на плечах (Ільч., Серце жде, 1939, 35).

2. Той, хто розносив ліхтарі в шахтах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліхтарник — ліхта́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ліхтарник — -а, ч., заст. 1》 Робітник, який обслуговував вуличні ліхтарі. 2》 Той, хто розносив ліхтарі в шахтах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліхтарник — ЛІХТА́РНИК, а, ч., заст. Робітник, який обслуговував вуличні ліхтарі. Непомітно випливали з туману ліхтарники, розносячи світло. Тихими вулицями .. розтеклися з легким гойданням червоні вогні (М. Словник української мови у 20 томах