1. Словник української мови в 11 томах

мавпеня

МАВПЕНЯ́, я́ти, с. Маля мавпи (у 1 знач.).

Раз до нас на палубу впало, обірвавшися з дерева, мале мавпеня. Цілі хмари мавп повисли на гіллі. Вони шпурляли в нас горіхами, листям, суччям, доки я не викинув мавпеняти на дерево (Ю. Янов., II, 1958, 85);

*У порівн. Очі його бігали, як у зацькованого мавпеняти (Тулуб, Людолови, II, 1957, 479).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мавпеня — мавпеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мавпеня — [маўпеин’а] -н'атие, ор. -н'ам, м. (на) -н'ат'і, мн. -н'ата Орфоепічний словник української мови
  3. мавпеня — -яти, с. Маля мавпи (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мавпеня — МАВПЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля мавпи (у 1 знач.). Раз до нас на палубу впало, обірвавшися з дерева, мале мавпеня. Цілі хмари мавп повисли на гіллі. Вони шпурляли в нас горіхами, листям, суччям, доки я не викинув мавпеняти на дерево (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. мавпеня — Мавпеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)