магдебурзький

МАГДЕБУ́РЗЬКИЙ, а, е:

Магдебу́рзьке пра́во — феодальне право м. Магдебурга на самоврядування, що поширилося на ряд міст Німеччини, Польщі, Литви та України.

Міста, які одержували магдебурзьке право, звільнялись.. від управління і суду великокнязівських або королівських намісників (Іст. УРСР, І, 1953, 127);

Магдебу́рзькі півку́лі — фізичний прилад для демонстрації дії атмосферного тиску, зроблений у вигляді двох порожніх усередині металевих півкуль, щільно підігнаних одна до одної.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магдебурзький — магдебу́рзький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. магдебурзький — -а, -е: Магдебурзьке право — система середньовічного міського права, що юридично закріпила права та свободи громадян, їх право на самоуправління. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магдебурзький — МАГДЕБУ́РЗЬКИЙ, а, е. Прикм. до Магдебург. У соборі серед гучання органів і урочистих латинських співів магдебурзький архієпископ Гартвіг .. щось питав у Євпраксії (П. Словник української мови у 20 томах