магель

МА́ГЕЛЬ, МА́ГІЛЬ, гля, ч., діал. Качалка (у 1 знач.).

Стукіт магля, ступи, ціпів і кузні, свист машини.. — ніщо се майже ніякого впливу не мало на її нерви (Фр., II, 1950, 375).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магель — Коток для білизни [II] Словник з творів Івана Франка
  2. магель — ма́гель іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. магель — магіль, -гля, ч., діал. Качалка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. магель — КАЧА́ЛКА (кругла палиця для розкачування тіста, вигладжування, вирівнювання білизни тощо), ВАЛО́К, МА́ГЕЛЬ (МА́ГІЛЬ) діал. Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Ю. Яновський); Тісто розкачують валком (Словник... Словник синонімів української мови