магнето
МАГНЕ́ТО, невідм., с. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння.
Генератори, в яких магнітне поле утворене стальними магнітами, називаються магнето (Фізика, II, 1957, 163);
Михайло оглянув мотор,.. перевірив магнето (Зар., Світло, 1961, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнето — магне́то іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- магнето — невідм., с., заст. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магнето — МАГНЕ́ТО, невідм., с., фіз. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння. Генератори, у яких магнітне поле утворене сталевими магнітами, називаються магнето (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- магнето — магне́то [франц. magneto, від грец. μάγνης (μάγνητος) – магніт] магнітоелектричний генератор змінного струму для запалювання від іскри робочої суміші в двигунах внутрішнього згоряння. Словник іншомовних слів Мельничука