1. Словник української мови у 20 томах

магнето

МАГНЕ́ТО, невідм., с., фіз.

Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння.

Генератори, у яких магнітне поле утворене сталевими магнітами, називаються магнето (з навч. літ.);

Михайло оглянув мотор, .. перевірив магнето (М. Зарудний);

Всі три трактори, як змовилися, стоять. Три магнето вийшли з ладу (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнето — магне́то іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. магнето — невідм., с., заст. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнето — магне́то [франц. magneto, від грец. μάγνης (μάγνητος) – магніт] магнітоелектричний генератор змінного струму для запалювання від іскри робочої суміші в двигунах внутрішнього згоряння. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. магнето — МАГНЕ́ТО, невідм., с. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння. Генератори, в яких магнітне поле утворене стальними магнітами, називаються магнето (Фізика, II, 1957, 163)... Словник української мови в 11 томах