1. Словник української мови в 11 томах

магістерський

МАГІ́СТЕРСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до магі́стр, магі́стер 2; належний магістрові.

Магістерський титул.

МАГІСТЕ́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до магістра (у 1 знач.).

Після закінчення Лазаревського інституту [1892 р. ] він [А. Кримський] був залишений при ньому для підготовки до магістерського екзамену (Вітч., 1, 1961, 165);

У 1891 році Фаворський блискуче захистив магістерську дисертацію про однозаміщені ацетиленові вуглеводні (Наука.., 3, 1960, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магістерський — магі́стерський прикметник від: магі́стр — глава рицарського ордену магісте́рський прикметник від: магі́стр — вчений ступінь Орфографічний словник української мови
  2. магістерський — I маг`істерський-а, -е, іст. Прикм. до магістр, магістер 1); належний магістрові. Магістерський титул. II магіст`ерський-а, -е. Стос. до магістра (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магістерський — МАГІ́СТЕРСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до магі́стр 2, магі́стер 2; належний магістрові. Магістерська влада; Магістерський титул. МАГІСТЕ́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до магістра (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах