магістерський

МАГІ́СТЕРСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до магі́стр 2, магі́стер 2; належний магістрові.

Магістерська влада;

Магістерський титул.

МАГІСТЕ́РСЬКИЙ, а, е.

Стос. до магістра (у 1 знач.).

Раптом Дон-Квізадо виносить на прилюдний диспут (і думає захищати) магістерську дисертацію на тему “душа матерії” (М. Хвильовий);

Заклади освіти неуніверситетського типу, які не мають права на магістерські програми, за власним бажанням можуть співпрацювати із зарубіжними установами, які таке право мають (з наук. літ.);

У 1891 році Фаворський блискуче захистив магістерську дисертацію про однозаміщені ацетиленові вуглеводні (з наук.-попул. літ.);

Для бакалаврів реферат є одним з основних типів індивідуальних завдань, який готує їх до більш складних робіт, що виконуватимуться при навчанні на магістерському рівні (з навч. літ.);

Після закінчення Лазаревського інституту А. Кримський був залишений при ньому для підготовки до магістерського екзамену (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магістерський — магі́стерський прикметник від: магі́стр — глава рицарського ордену магісте́рський прикметник від: магі́стр — вчений ступінь Орфографічний словник української мови
  2. магістерський — I маг`істерський-а, -е, іст. Прикм. до магістр, магістер 1); належний магістрові. Магістерський титул. II магіст`ерський-а, -е. Стос. до магістра (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магістерський — МАГІ́СТЕРСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до магі́стр, магі́стер 2; належний магістрові. Магістерський титул. МАГІСТЕ́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до магістра (у 1 знач.). Після закінчення Лазаревського інституту [1892 р. ] він [А. Словник української мови в 11 томах