мазунка

МАЗУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до мазу́н.

Юрко буквально онімів, пізнавши в складі ланки й ніжну лілею, як він сам її називав, мамину мазунку Пазю (Ю. Янов., II, 1958, 375).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мазунка — мазу́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мазунка — -и, розм. Жін. до мазун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мазунка — МАЗУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до мазу́н. Юрко буквально онімів, пізнавши в складі ланки й ніжну лілею, як він сам її називав, мамину мазунку Пазю (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах