1. Словник української мови в 11 томах

мазунчик

МАЗУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мазу́н.

[Вівдя:] А що син ваш, то вже він мусить вам без супереки скоритися; мізинчик же, та ще й мазунчик! (Кроп., II, 1958, 127);

Василь розчулений добрістю матері, йому кортить, як колись у дитячі роки, пригорнутися до її щоки, але він знаходить у собі силу стриматися, — він же не малий мазунчик, а цілком доросла людина (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мазунчик — мазу́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мазунчик — див. вередливий; дитина; пестун; слабодухий; улюбленець Словник синонімів Вусика
  3. мазунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до мазун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мазунчик — МАЗУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мазу́н. [Вівдя:] А що син ваш, то вже він мусить вам без супереки скоритися; мізинчик же, та ще й мазунчик! (М. Словник української мови у 20 томах
  5. мазунчик — Мазунчик, -ка м. ум. отъ мазун. Словник української мови Грінченка