1. Словник української мови в 11 томах

майдан

МАЙДА́Н, у, ч.

1. Велике незабудоване місце в селі або місті; площа.

У Віфлеємі на майдані Зійшовся люд (Шевч., II, 1953, 314);

Сіло сонце. На майдані Сяйні огнища горять І дівчата заквітчані З парубками гомонять (Щог., Поезії, 1958, 245);

На майдані коло церкви революція іде (Тич., І, 1957, 56);

За невеличким квітником посеред асфальтованого майдану.. високо вгору підвелися сірі масиви будинків (Досв., Вибр., 1959, 217);

// Базарна площа.

Колись бувало сильний чуженин [чужинець] Слов’ян-рабів виводив на майдани (Л. Укр., І, 1951, 107).

2. Те саме, що майда́нчик 2.

Ніч була місячна, світла, вони зупинились на шкільному майдані біля турніка (Гончар, Тронка, 1963, 96).

Будіве́льний майда́н — те саме, що Будіве́льний майда́нчик ( див. майда́нчик).

На будівельному майдані люди складали в штабелі звезене дерево (Ле, Право.., 1957, 293);

Ста́ртовий ма́йдан — місце для запускання ракет.

Ракета раптом здригнулась, хмарина густого білого диму затягнула бетон стартового майдану (Собко, Срібний корабель, 1961, 29).

3. діал. Лісова галявина.

Зеленіє молода трава по майданах і берегах (Вас., І, 1959, 114).

4. діал. Смолярня.

5. архл. Стародавня могила, розкопана згори.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майдан — (незабудоване місце в населених пунктах) площа, (підвищений) платформа, (з травою) галява. Словник синонімів Полюги
  2. Майдан — Майда́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. майдан — ПЛОЩА; (для муштри) пляц; (базарний) торжище; майданчик. Словник синонімів Караванського
  4. майдан — [майдан] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  5. майдан — -у, ч. 1》 Велике незабудоване місце в місті або селі; площа. || Базарна площа. 2》 Те саме, що майданчик 2). 3》 діал. Лісова галявина. 4》 діал. Смолярня. 5》 археол. Стародавня могила, розкопана згори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. майдан — МАЙДА́Н, у, ч. 1. Велике незабудоване місце в селі або місті; площа (у 2 знач.). У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд (Т. Шевченко); Сіло сонце. На майдані Сяйні огнища горять І дівчата заквітчані З парубками гомонять (Я. Словник української мови у 20 томах
  7. майдан — ГА́ЛЯВА (вільне від дерев місце в лісі, в парку, а також простір серед густих рослин), ГАЛЯ́ВИНА, ПРОГА́ЛИНА, ПРОГАЛЯ́ВИНА, ЧИСТИ́НА, ПОЛЯ́НА, ПОЛЯ́ВИНА розм.; ПЕРЕЛІ́ССЯ, ПРО́ЛІСОК розм. (між ділянками лісу); МАЙДА́Н діал. (у лісі). Словник синонімів української мови
  8. майдан — Майда́н, -ну, на -ні; -да́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. майдан — (укр. < тюрк.) 1. Головна або велика площа для торгівлі в місті, містечку, селі, що влаштовувалася в Україні та східних країнах. 2. Лісна прогалина. 3. Смолокурня. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. майдан — Майдан, -ну м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Левиц. І. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. Левиц. Пов. 367. 2) Лѣсная поляна. Вх. Зн. 34. 3) Заводъ для гонки смолы. Словник української мови Грінченка