майво
МА́ЙВО, рідко МА́ЄВО, а, с., поет.
1. Повільне, плавне коливання тонких, легких предметів під дією вітру.
З дерев летить червоне листя, Все місто в майві прапорів (Вирган, В розп. літа, 1959, 36);
Не спалили чужинці весну, вона струмилася в розбиті вікна тугими пасмами сонця та зеленим майвом каштанів (Гончар, Південь, 1951, 73).
2. Те саме, що мерехті́ння.
Там міста в рожевім майві, що були у млі, і у сонячному сяйві грають їх шпилі (Сос., Поезії, 1950, 49);
А при багатті хлопці косарі І комбайнери у спецівках синіх Вплітають сміх до цих лугів осінніх, Ведуть пісні під маєвом зорі (Мал., Звенигора, 1959, 283).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- майво — ма́йво іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- майво — рідко маєво, -а, с., поет. 1》 Повільне, плавне коливання тонких, легких предметів під дією вітру. 2》 Те саме, що мерехтіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- майво — МА́ЙВО, рідко МА́ЄВО, а, с., поет. 1. Повільне, плавне коливання тонких, легких предметів під дією вітру. В придніпровському степу пахне м'ятою і горизонт постає перед очима подорожнього огорнутий срібним маєвом (Н. Словник української мови у 20 томах