майстерність

МАЙСТЕ́РНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. майсте́рний 1; умілість, вправність.

Навчись майстерності.., щоб у твоїй руці легкій з’явилась певність (Уп., Вірші.., 1957, 76);

Майстерність письменника в тому, щоб заговорити до читача мовою його серця і мовою його розуму (Смолич, VI, 1959, 70);

*Образно. [Елеазар:] Сьогодні я співав їм [чужинцям] про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх, яких нема й не буде ніколи у скарбницях вавілонських (Л. Укр., II, 1951, 142).

2. чого. Висока якість виконаної роботи, твору тощо; досконалість.

Майстерність комедії доведена була Саксаганським до рівня досконалої віртуозності, в якій — поряд з гримом, з "обігруванням речей" на сцені, з безпомилковим почуттям партнера й ансамблю — перше місце займала подача фрази (Рильський, III, 1955, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майстерність — (досконала довершеність) завершеність уміння, вправність, мистецтво. Словник синонімів Полюги
  2. майстерність — майсте́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. майстерність — [майстерн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. майстерність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. майстерний 1); умілість, вправність. 2》 чого. Висока якість виконаної роботи, твору тощо; досконалість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. майстерність — Високий рівень вправності у певному виді музичної діяльності, який передбачає наявність професійних знань, умінь, навичок, характеризуючи музиканта щодо здатності до впевненого і неповторного виконання творчих художньо-технічних завдань. Словник-довідник музичних термінів
  6. Майстерність — Оперативне масонство славилося своїми висококваліфікованими майстрами, їхня організація була гільдією майстрів. Франкмасонство складається з мулярів, що процвітали у своєму мистецтві, і тому називається Майстерністю. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. майстерність — МАЙСТЕ́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. майсте́рний 1; умілість, вправність. Майстерність письменника в тому, щоб заговорити до читача мовою його серця і мовою його розуму (Ю. Смолич); Навчись майстерності.. Словник української мови у 20 томах
  8. майстерність — МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна. Словник синонімів української мови
  9. майстерність — Майсте́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)