1. Словник української мови в 11 томах

майстерство

МАЙСТЕ́РСТВО, а, с.

1. Те саме, що ремесло́.

Якусь мені бог дав легку руку до майстерства; що очима ввиджу [побачу], то руками зроблю (Фр., II, 1950, 39);

Никодим Онуфрійович кожного свого одприска [нащадка], тільки той доходив робочого віку, навчав слюсарювати і поступово виводив у митці цього тонкого і розумного майстерства (Смолич, V, 1959, 90).

2. заст. Майстерність (у 1 знач.).

Щоб показати своє артистичне майстерство перед дамами, Гануш розпочав веселу шумну п’єсу (Н.-Лев., III, 1956, 218);

Коваль вправно орудував молотком, і плугатарі, немов діти, не могли одірвати очей від чарівного майстерства (Горд., II, 1959, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майстерство — майсте́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. майстерство — -а, с. 1》 Те саме, що ремесло. 2》 заст. Майстерність (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. майстерство — МАЙСТЕ́РСТВО, а, с., розм. 1. Те саме, що ремесло́ 2. Якусь мені Бог дав легку руку до майстерства; що очима ввиджу [побачу], то руками зроблю (І. Словник української мови у 20 томах
  4. майстерство — МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна. Словник синонімів української мови
  5. майстерство — Майстерство, -ва с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства. Стор. II. 152. Словник української мови Грінченка