1. Словник української мови в 11 томах

майстриня

МАЙСТРИ́НЯ, і, ж. Жін. до ма́йстер 1, 3.

Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради.. в гаптуванні, що в нім вона була майстриня неперевершена (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 454);

[Бжостовський:] То пані — така майстриня пекти солодке печиво? (Коч., І, 1956, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майстриня — майстри́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. майстриня — -і. Жін. до майстер 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. майстриня — МАЙСТРИ́НЯ, і, ж. Жін. до ма́йстер 1, 3. Пепсі подумки вже в ательє. Розмовляє з майстринею про вельми бридотний виріз замовленого жакета (В. Єшкілєв); Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради .. Словник української мови у 20 томах
  4. майстриня — МАЙСТРИ́НЯ (жінка-фахівець з якогось ремесла), МАЙСТЕ́РНИЦЯ, МАЙСТРИ́ХА розм. Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради.. в гаптуванні, що в нім вона була майстриня неперевершена (О. Ільченко); — Ти майстерниця добра. Ось я скоро на сорочку собі наберу. Пошиєш? (А. Шиян). Словник синонімів української мови