малопомітний

МАЛОПОМІ́ТНИЙ, а, е.

1. Такий, якого майже не видно, важко помітити.

Місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим, чарівним огнем (Вас., І, 1959, 130);

Біля кутків рота в нього з’явились малопомітні борозни (Чорн., Визвол. земля, 1959, 39).

2. перен. Який нічим не виділяється серед інших; рядовий, звичайний.

Катерина хотіла довести світові, що тільки вона, одна вона — невродлива, малопомітна — матиме доктора Безбородька (Вільде, Сестри.., 1958, 509);

Розвиваючись до Великого Жовтня у виключно тяжких умовах, українська журналістика протягом століття перетворилася з малопомітного й маловпливового явища на явище великого суспільно-політичного значення (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малопомітний — Малозауважний, малобачний Словник чужослів Павло Штепа
  2. малопомітний — МАЛОПОМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Такий, якого майже не видно, важко помітити. Місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим, чарівним огнем (С. Васильченко); – Слід є, але малопомітний. Словник української мови у 20 томах
  3. малопомітний — -а, -е. 1》 Такий, якого майже не видно, важко помітити. 2》 перен. Який нічим не вирізняється з-поміж інших; пересічний, звичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малопомітний — малопомі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. малопомітний — Непомітний, пересічний, звичайний, жм. сірий, сов. рядовий. Словник синонімів Караванського
  6. малопомітний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови