мало-мало

МА́ЛО-МА́ЛО, присл., розм. Підсил. до ма́ло; трошечки.

А чим же за таку милость, не то щоб віддяковати [віддякувати], а щоб хоч мало-мало прислужитись? (Кв.-Осн., VI, 1957, 667).

Ма́ло-ма́ло не… — ледве не…, ще трохи й…

З отця Василя зірвало вихором його скуфійку і понесло геть униз по Дністровській долині, у хорунжого мало-мало не вирвало з рук хоругви (Стар., Облога.., 1961, 9);

Сахно обидва рази мало-мало не шубовснула у воду (Смолич, І, 1958, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мало-мало — ма́ло-ма́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мало-мало — див. мало Словник синонімів Вусика
  3. мало-мало — присл., розм. Підсил. до мало; трошечки. Мало-мало не ... — ледве не ..., ще трохи й ... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мало-мало — МА́ЛО-МА́ЛО, присл., розм. Підсил. до ма́ло; трішечки. А чим же за таку милость [милість], не то щоб віддяковати [віддякувати], а щоб хоч мало-мало прислужитись? (Г. Квітка-Основ'яненко). ○ (1) Ма́ло-ма́ло не..., у знач. част. – ледве не..., ще трохи й... Словник української мови у 20 томах