1. Словник української мови в 11 томах

мальовничий

МАЛЬОВНИ́ЧИЙ, а, е.

1. Який милує око; гарний, привабливий, красивий.

Розкішні западини та долинки, мальовничі тераси пишались, ніби закидані й застелені чудовими садками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 12);

Мимохіть озирнешся, і мальовнича картина прикує тебе до місця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44);

Мальовниче, прекрасне Поділля, яке Леся Українка називала окрасою України, лежить між Дністром і Бугом (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 242);

// Який привертає увагу яскравістю барв, виразністю рухів і т. ін.; гідний бути намальованим.

Гвардійці в своїх мальовничих мундирах, реміснича челядь у полотняних куртках і фартухах, з засуканими рукавами стояли в рядах, із зброєю в руці (Іван Франко, VI, 1951, 156);

Спали запорожці в мальовничих позах зі зброєю напохваті (Олександр Довженко, I, 1958, 242).

2. перен. Образний, виразний (про мову, стиль і т. ін.).

Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара —.. про лаконічну й точну, мальовничу й музикальну мову письменника, що переливається різними стилістичними барвами (Про багатство літератури, 1959, 171);

Типовим художнім прийомом героїчних та пригодницьких казок є привілля розповіді й мальовнича описовість подій (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мальовничий — мальовни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мальовничий — МАЛЬОВНИЧИЙ – ЖИВОПИСНИЙ Мальовничий. Який милує око; гарний, привабливий, барвистий; мальовнича місцевість, мальовнича поза. Живописний. Який стосується живопису, малярства: живописна творчість, живописний матеріал. Літературне слововживання
  3. мальовничий — (краєвид) гарний, привабливий, картинний; (стиль) образний, артистичний, кольоритний. Словник синонімів Караванського
  4. мальовничий — -а, -е. 1》 Який милує око; гарний, привабливий, красивий. || Який привертає увагу яскравістю барв, виразністю рухів і т. ін.; гідний бути намальованим. 2》 перен. Образний, виразний (про мову, стиль і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мальовничий — МАЛЬОВНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Який милує око; гарний (у 1 знач.), привабливий (у 1 знач.), красивий (у 1 знач.). Мимохіть озирнешся, і мальовнича картина прикує тебе до місця (М. Словник української мови у 20 томах
  6. мальовничий — БАРВИ́СТИЙ (про мову, стиль — багатий, різноманітний), МАЛЬОВНИ́ЧИЙ, ЖИВОПИ́СНИЙ рідше. Дружина його розповідала такою барвистою мовою, яка нагадала мені мережані сторінки Ганни Барвінок та Марка Вовчка (М. Словник синонімів української мови
  7. мальовничий — Мальовни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)