1. Словник української мови в 11 томах

мамалига

МАМАЛИ́ГА, и, ж. Густа каша з кукурудзяного борошна.

Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалигу (Н.-Лев., III, 1956, 255);

Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Коцюб., І, 1955, 237);

Вранці мати густу мамалигу Вигортає на стіл з казана (Мас., Сорок.., 1957, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мамалига — мамали́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мамалига — Національна румунська страва з густої кукурудзяної каші або борошна. Універсальний словник-енциклопедія
  3. мамалига — КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ етн. (обрядова страва); КО́ЛИВО церк. (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н діал., ГО́ЙДАНКА заст. Словник синонімів української мови