мамалига
КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ етн. (обрядова страва); КО́ЛИВО церк. (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н діал., ГО́ЙДАНКА заст. (з кукурудзяного борошна); ЛЕМІ́ШКА (перев. з гречаного борошна). Як відомо, сама себе хвалить тільки гречана каша (Остап Вишня); Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи (І. Франко); На вікні стояло коливо — кутя і підсолоджена вода для Олофірової душі (О. Донченко); Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (І. Нечуй-Левицький); Іван узяв ложку, набрав токану (з газети).
Значення в інших словниках
- мамалига — мамали́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мамалига — Національна румунська страва з густої кукурудзяної каші або борошна. Універсальний словник-енциклопедія
- мамалига — МАМАЛИ́ГА, и, ж. Густа каша з кукурудзяного борошна. Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалигу (Н.-Лев., III, 1956, 255); Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах