мама

I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл., МАМУ́НЯ пестл., МАМУ́СЯ пестл., МАТУ́СЯ пестл., МАТУ́НЯ пестл., МА́ТОНЬКА пестл., МАМУ́ЛЯ пестл., МАМУ́НЦЯ пестл. діал. (як ласкава назва, ласкаве звертання). — Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати. — Та й замовкла... Зомлів Марко, й земля задрижала. Прокинувся... до матері — А мати вже спала (Т. Шевченко); Потягли парубки селом, співаючи, а матірки та сестри виходили назустріч і втирали сльози фартухами (П. Куліш); Старий козак з дочкою донесли матір до садочка (А. Кащенко); Кинулись до старої Орлихи. Стріла вона мов паніматку іще на воротях, неначе ждала (Марко Вовчок); Іул Енейович, не дайте Паньматці вмерти од нужди, Їй будьте сином, помагайте І заступайте від вражди (І. Котляревський); Не єсть ти мені наймичка, або челядниця, А єсть ти мені матінка-породженниця!.. (П. Чубинський); Який талан матці, такий і дитятці (прислів'я); Як закричить же Хведір, як зарепетує: — Ой, пробі, пробі! Ой, клоччя пече!.. Матінко ж моя (Г. Хоткевич); Мама, яка вона була ніжна при зустрічі з ним, яка сердечна та красива, здається, ніколи такою не бачив! (О. Гончар); Вийшла дівчина на місто, Молочко несла продати, Та й лічила, що їй неня Наказала купувати (Я. Щоголів); — Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку стареньку, Молоду дівчину (Т. Шевченко); Дмитрик біг через лід.. і з жахом думав, що то скаже йому мамка за неслухняність (М. Коцюбинський); -. Ой, мамочко, голубочко! Це ж ви до нас вернетесь? (І. Нечуй-Левицький); В школу йти пора вже Нелі, — Неля ніжиться в постелі, Кличе мамоньку ласкаву, Щоб дала в постелю каву (С. Воскрекасенко); — Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... (П. Грабовський); — Їжте, мамусю, бо ви зовсім не їсте (Григорій Тютюнник); Клопочеться за мною матуся було. І до бабів, і до лікарів було посилає мене (А. Тесленко); Ой, матуню, кохаюся, Ой, матуню, звінчаюся (П. Чубинський); Він летить до матоньки старої (пісня); Тим же часом у мамулі Там у замку такі гулі (І. Манжура); Мамунцю, мамунцю, та я ваш синочок. Такий маю голосочок, як до співаночок (коломийка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мама — ма́ма іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ма́ми Орфографічний словник української мови
  2. мама — див. МАТИ; мамуся, мамуня, мамунця, мамця. Словник синонімів Караванського
  3. мама — див. мати Словник синонімів Вусика
  4. мама — -и, ж. Ласкаве називання матері й звертання до неї. || Звертання до матері чоловіка або жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мама — МА́МА, и, ж. Ласкаве називання матері й звертання до неї. Усе купиш – лише тата й мами ні (Номис); – Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає? – В мами спитала дитина (Леся Українка); – Ні, пане доцент. Мама почуває себе добре. Словник української мови у 20 томах
  6. мама — ма́ма: ◊ як за рі́дну ма́му дуже дорого (м, ср, ст): – О, то ти щось купив із бібліотеки його діда? – Жартуєш? Навіть за не надто рідкісне видання хоче як за рідну маму (Авторка) ◊ заціни́ти як за рі́дну ма́му вимагати нереального, просити надміру... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мама — Бог не годен всюди бути, тому маму сотворив. Щоб за Нього творила нове життя, та піклувалась ним. Дякую тобі мамо, за твою науку, колисала ти мене, колиши й унуку. Просила маму замужня дочка. Кожному треба знати, яка дочка, така й мати. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. мама — И, ж., комп. Материнська плата. ◇ Убита мама; мама здохла — зіпсована материнська плата. Все, зовсім здохла мама — треба нову купувати. Словник сучасного українського сленгу
  9. мама — (-и) ж. 1. крим. Жінка — ватажок злочинної групи. БСРЖ, 333; СЖЗ, 64; ЯБМ, 2, 11. 2. мол. Красива молода жінка з дитиною. ПСУМС, 43. 3. мол. Повна жінка. ПСУМС, 43. 4. комп.; жарт. Материнська плата комп'ютера. БСРЖ, 333; КСМС. Словник жарґонної лексики української мови
  10. мама — до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. Фразеологічний словник української мови
  11. мама — Ма́ма, -ми, -мо! мами́, -мі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. мама — МА́МА, и, ж. Ласкаве називання матері й звертання до неї. Усе купиш — лише тата й мами ні (Номис, 1864, № 9376); — Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає? — В мами спитала дитина (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах