мама

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього (вчинку) відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. (Копистка:) Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! (Параска:) От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний). 2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього (Йоньки) люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би (гуральню) к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні (вічні) (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник). 3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче (Ярина), то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї (Уляну) пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); (Ївга:) Коли б ви, паниченьку, зділали (зробили) милось (милість) та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); (Гайда (по телефону до Крикуна):) Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко). 4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх (“зірок”, “зірочок”) до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

кат його́ (її́) (ма́му) бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в). 1. лайл. Уживається для вираження досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. — Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,— піджака загубив (О. Довженко); — Такий вовчисько, кат би його побрав. Жаль, що немає рушниці (Ю. Збанацький). 2. Уживається для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення ким-, чим-небудь. “Хазяї, кат його маму бери”,— сам не знає на кого сердиться (Левко), різко б’є віжками по конях (М. Стельмах). кат його́ ві́зьме. Знають (Івана), кат його не візьме, допік він їм, майстрам, ще будучи фабзайцем (О. Гончар). 3. Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чимось; нехай буде так, як є. Теличка залишається вдома. Заберуть (німці), кат її бери, не доїться. А корову відвести на Василів кут, до далекої рідні (Григорій Тютюнник).

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють (на весіллі), як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах).

чорт (чорти́) (його́) ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. (Кирило:) То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється). 2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); (Сидір:) Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий).

як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти (на світ) народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах); — Там (у лазні) — кам’яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук); Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар). у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк). як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з’явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар).