1. Словник української мови у 20 томах

мама

МА́МА, и, ж.

Ласкаве називання матері й звертання до неї.

Усе купиш – лише тата й мами ні (Номис);

– Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає? – В мами спитала дитина (Леся Українка);

– Ні, пане доцент. Мама почуває себе добре. Вона хотіла навіть покликати вас, щоб подякувати за все, але батько не дозволив (М. Дашкієв);

На однiй квартирi ми побачили четверо опухлих вiд голоду дiтей. Мами нема, i вони не знають, де дiлась (Р. Андріяшик);

Він стрибнув на землю й опинився в материних обіймах. – Мамо... Се було перше слово, на яке Богдан спромігся (І. Білик);

* Образно. Світе тихий, краю милий, Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? (Т. Шевченко);

* У порівн. – Трапляється часом, що іншого якось не прийма серце, відвертається від нього, до іншого так зразу приляже, як до рідної мами (Марко Вовчок);

// Звертання до матері чоловіка або жінки.

– Дивіться, мамо: чи так гарно буде? – питає вона свекрухи, показуючи шитво (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мама — ма́ма іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ма́ми Орфографічний словник української мови
  2. мама — див. МАТИ; мамуся, мамуня, мамунця, мамця. Словник синонімів Караванського
  3. мама — див. мати Словник синонімів Вусика
  4. мама — -и, ж. Ласкаве називання матері й звертання до неї. || Звертання до матері чоловіка або жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мама — ма́ма: ◊ як за рі́дну ма́му дуже дорого (м, ср, ст): – О, то ти щось купив із бібліотеки його діда? – Жартуєш? Навіть за не надто рідкісне видання хоче як за рідну маму (Авторка) ◊ заціни́ти як за рі́дну ма́му вимагати нереального, просити надміру... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. мама — Бог не годен всюди бути, тому маму сотворив. Щоб за Нього творила нове життя, та піклувалась ним. Дякую тобі мамо, за твою науку, колисала ти мене, колиши й унуку. Просила маму замужня дочка. Кожному треба знати, яка дочка, така й мати. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. мама — И, ж., комп. Материнська плата. ◇ Убита мама; мама здохла — зіпсована материнська плата. Все, зовсім здохла мама — треба нову купувати. Словник сучасного українського сленгу
  8. мама — (-и) ж. 1. крим. Жінка — ватажок злочинної групи. БСРЖ, 333; СЖЗ, 64; ЯБМ, 2, 11. 2. мол. Красива молода жінка з дитиною. ПСУМС, 43. 3. мол. Повна жінка. ПСУМС, 43. 4. комп.; жарт. Материнська плата комп'ютера. БСРЖ, 333; КСМС. Словник жарґонної лексики української мови
  9. мама — до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. Фразеологічний словник української мови
  10. мама — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови
  11. мама — Ма́ма, -ми, -мо! мами́, -мі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. мама — МА́МА, и, ж. Ласкаве називання матері й звертання до неї. Усе купиш — лише тата й мами ні (Номис, 1864, № 9376); — Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає? — В мами спитала дитина (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах