1. Словник української мови у 20 томах

мамалиґа

МАМАЛИ́ҐА, и, ж.

Густа каша з кукурудзяного борошна.

Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (І. Нечуй-Левицький);

Дух свіжої мамалиґи приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (М. Коцюбинський);

Омелько також замовк, але він дивився у землю. Чекав на вечірню мамалиґу (У. Самчук);

Бородатому не дуже смакував банаш, який він про себе назвав звичайною кукурудзяною кашею, або мамалиґою, але, хоч і трохи кривлячись, їв (О. Чорногуз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мамалиґа — мамали́ґа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мамалиґа — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. мамалиґа — -и, ж. Густа каша з кукурудзяного борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мамалиґа — КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ етн. (обрядова страва); КО́ЛИВО церк. (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н діал., ГО́ЙДАНКА заст. Словник синонімів української мови
  5. мамалиґа — Мамали́ґа, -ґи, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мамалиґа — Мамали́ґа, -ґи ж. Родъ кушанья изъ кукурузной муки. Чуб. VII. 442. Словник української мови Грінченка