мамалиґа

КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ етн. (обрядова страва); КО́ЛИВО церк. (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н діал., ГО́ЙДАНКА заст. (з кукурудзяного борошна); ЛЕМІ́ШКА (перев. з гречаного борошна). Як відомо, сама себе хвалить тільки гречана каша (Остап Вишня); Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи (І. Франко); На вікні стояло коливо — кутя і підсолоджена вода для Олофірової душі (О. Донченко); Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (І. Нечуй-Левицький); Іван узяв ложку, набрав токану (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мамалиґа — мамали́ґа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мамалиґа — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. мамалиґа — -и, ж. Густа каша з кукурудзяного борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мамалиґа — МАМАЛИ́ҐА, и, ж. Густа каша з кукурудзяного борошна. Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (І. Нечуй-Левицький); Дух свіжої мамалиґи приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (М. Словник української мови у 20 томах
  5. мамалиґа — Мамали́ґа, -ґи, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мамалиґа — Мамали́ґа, -ґи ж. Родъ кушанья изъ кукурузной муки. Чуб. VII. 442. Словник української мови Грінченка