мамут

МА́МУТ, а, ч., заст. Мамонт.

Мамут спиною розгортає твань (Бажан, Вибр., 1940, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мамут — ма́мут іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. мамут — -а, ч., заст. Мамонт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мамут — МА́МУТ, а, ч., заст. Мамонт. Мамут спиною розгортає твань (М. Бажан); Колись теж галасували, танцювали біля вогнища, розбивали кістки мамута об камінь (О. Бердник); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. мамут — Ма́мут, -та; ма́мути, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)