1. Словник української мови в 11 томах

маневрування

МАНЕВРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. маневрува́ти.

Нестачу зброї партизани намагалися перекрити несподіваними наскоками, захопленням ініціативи бою і вмілим маневруванням (Панч, І, 1956, 322);

Боротьба проти союзного імперіалізму не може означати принципіальної відмови від тактики поступок як засобів стратегічного маневрування (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 41);

Всі ці турботи нагадували велику битву, де було маневрування технікою в гігантських, державних масштабах (Руд., Остання шабля, 1959, 465).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маневрування — маневрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. маневрування — -я, с. Дія за знач. маневрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маневрування — МАНЕВРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. маневрува́ти. Нестачу зброї партизани намагалися перекрити несподіваними наскоками, захопленням ініціативи бою і вмілим маневруванням (П. Словник української мови у 20 томах
  4. маневрування — Маневрува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)